Словенець очолив IBU: що змінить новий президент біатлону

Голосування було майже одностайним: кандидатуру Фарчніка підтримали 48 із 49 делегатів, і він був єдиним претендентом на посаду. Мандат нового очільника розрахований на чотири роки.

Для Словенії це безпрецедентна подія — її представник уперше очолив міжнародну федерацію олімпійського виду спорту. За плечима Фарчніка понад 25 років роботи в біатлоні та міжнародному спортивному середовищі. З 2020 року він був генеральним секретарем оргкомітету Поклюки, а за два роки увійшов до Виконавчого комітету IBU. Тобто йдеться про керівника, який добре знає і змагальну, і організаційну кухню союзу.

Сам Фарчнік після обрання назвав нову посаду великою честю й водночас відповідальністю. Ключовим орієнтиром для нього стане стратегія Target 2030. Вона охоплює модернізацію змагань, скорочення розриву в спортивних результатах, розширення аудиторії біатлону, залучення партнерів і розвиток комерційної моделі IBU. Окремо президент акцентує на доброчесності та сталому розвитку.

Конгрес оновив і решту керівних органів. Віце-президенткою стала шведка Софія Домей, а австрієць Крістіан Шерер зберіг посаду скарбника. Наступний черговий конгрес у 2028 році ухвалено провести у британському Віндзорі.

Важливий для українського контексту момент: у Берхтесгадені IBU залишив чинним відсторонення спортсменів із Росії та Білорусі від міжнародних стартів. Воно діє від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, тож зміна керівництва союзу на цьому рішенні поки не позначилася.

Підсумок: IBU отримав президента з тривалим досвідом роботи всередині системи та чітким порядком денним до 2030 року. Для вболівальників це означає поступові зміни у форматі змагань і роботі з аудиторією, а для українського спорту — збереження чинної позиції союзу щодо російських і білоруських біатлоністів.