Словенець Тім Фарчнік очолив IBU: що це змінить для біатлону

Голосування відбулося на 17-му черговому конгресі IBU в німецькому Берхтесгадені: кандидатуру Фарчніка підтримали 48 делегатів із 49 можливих. Він був єдиним претендентом на посаду. Новий очільник розпочне чотирирічний термін повноважень після Олле Даліна, який залишає посаду у зв'язку із завершенням терміну.

Для Словенії це безпрецедентний випадок: уперше представник країни очолив міжнародну федерацію олімпійського виду спорту. За плечима Фарчніка — понад 25 років роботи в біатлоні та міжнародному спортивному середовищі. Він долучався до організації етапів Кубка світу й чемпіонатів світу, а з 2020 року обіймав посаду генерального секретаря оргкомітету Поклюки. Також він був залучений до проведення чемпіонату світу 2021 року в Поклюці, а у 2022-му увійшов до Виконавчого комітету IBU.

Своє призначення Фарчнік описав так: «Я сприймаю це обрання як велику честь і водночас велику відповідальність. Це також визнання тієї роботи, яку ми протягом багатьох років виконували у словенському біатлоні, на Поклюці та в рамках Лижної федерації Словенії. Сьогодні IBU стоїть на дуже міцних основах, а наше завдання — ще більше їх зміцнити».

Головним пріоритетом на посаді новий президент назвав стратегію Target 2030. «Моїм головним пріоритетом буде реалізація стратегії «Target 2030» — від зменшення розривів у змагальних результатах і розвитку сучасних змагань до залучення до біатлону нових уболівальників, партнерів та ЗМІ, а також подальшого розвитку комерційної моделі. Сталий розвиток та доброчесність залишатимуться основою усього, що ми робимо», — зазначив він.

Що це означає на практиці. IBU — структура, від рішень якої залежать календар Кубка світу, розподіл комерційних доходів між федераціями, формат трансляцій і правила змагань. Зміна керівництва на такій посаді зазвичай не дає миттєвих наслідків для спортсменів чи вболівальників, але визначає рамки, у яких біатлон розвиватиметься наступні чотири роки. Заявлені акценти — скорочення розриву в результатах, оновлення змагальної частини, робота з аудиторією та медіа — стосуються передусім того, наскільки конкурентним і видовищним буде спорт, а отже, і того, як багато уваги та ресурсів отримають національні федерації, зокрема й українська.

Окремо варто відзначити кадровий досвід Фарчніка: він прийшов з організаційної роботи, а не з тренерської чи спортивної кар'єри. Це може позначитися на стилі управління — з більшим наголосом на менеджменті змагань, партнерствах і комерційній моделі, які він сам назвав серед пріоритетів.

Підсумок: IBU отримала нового президента з майже одностайною підтримкою делегатів і чітко заявленим порядком денним. Наскільки ці обіцянки втіляться, стане зрозуміло вже протягом найближчих сезонів — саме тоді ухвалюватимуться рішення про календар, формат змагань і розподіл доходів, від яких залежить уся світова біатлонна спільнота.